В цей світ приходячи, страждаєш
В бездосвідних передчуттях.
До сонця руки простягаєш
З обіймів Бога в щирості й сльозах.
Не знаючи, ідеш на світло,
Не розумієш – то є тьма.
За чарами очей блакитних
Там порожнеча чи душа?
До істини, як до світанку
Ще ціла вічність, все життя.
Придумав правила та граєш,
Хоч переможців в грі нема.
Ти не творець, ти не творіння,
Не світла й темряви дитя.
Ти просто хтось, ти просто звідкись
Цим світом бродиш навмання.
Запись написал(а) Яніна Камінська .
Теги: стихи на украинском
