цi почутя немов полiт, в безкрайню даль святого неба.
I я, як пташка у цю мить знову торкалася до тебе.
Немов краплинонька дощу, яка впаде лиш на свiтанку,
прийшла до тебе в твоi сни, щоб залишитися до ранку.
Я немов вiтер, що зiтхав, коли торкався твого серця,
i знов,i знов собi брехав, що лиш для нього воно бьеться.
Запись написал(а) оленка .
Очень красиво
Не ровно. Перечитай стих и найди ошибки. Я так и не поняла для кого этот стих,для девушки или для мальчика